Кто, мечтает о Воли Божьей, на свою жизнь, должен иметь, сердце слуги! Принцип, на который указал Иисус сыновьям Зеведеевым, должен быть положен в основание жизни и любого служения. Служа другим, мы являем им Божью любовь. И становимся подобными Иисусу. Обычно в церкви служение ограничивается служением, словом и молитвою. Но ученики Христа, жили с Ним. Были на Его содержании, изживении. Он посещал их на дому (Петр). Охранял их от фарисеев, был за них посвящен Отцу Ин.17:19 и т. д. Но никогда не приказывал им.
Во время Ветхого Завета все было перевернуто. Люди служили помазаннику, и получали его помазание и благословение от Бога. В Новом же Завете, более помазан и благословлен тот, кто всем слуга и раб. Добро пожаловать в Новый Завет. Пастор, прежде всего слуга и раб прихожанам. Но никак не приказчик или господин. Это раб служит, а не все служат рабу. Раб не диктует тому кому, кому служит, как поступать. И никогда не обличает господина.
Хочу подчеркнуть еще раз, сердце слуги не в служении пастору. А в сужении подопечным. Я многократно видел перевернутое Евангелие. Или Ветхо Заветный подход в понятии служение. Это не правильно.
Итак, надо быть готовым стать для других слугой и рабом. АМИНЬ!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Частная собственность - Антон Статья о частной собственности с позиции добра и справедливости. Ведь рыночный механизм подвержен изменениям руками тех, кто им пользуется. Можно с Сердцем работать, а можно с холодным расчетом. С идеологией это связано, а значит с политикой и теми, кто ведет народ! Но правильно ли ведет? Не уподобляются ли тем слепцам, что ходят друг за другом, и падают в оду яму? Наша жизнь человеческая и история подтверждает этот круговорот слепцов, раз за разом, которые совращаются на посулы мертвой материи.
Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
