Олеся Білоус,
м. Київ, Україна
Народилася 1983р. в Киргизії в родині геологів. Після здобуття Україною незалежності разом із батьками повернулася на Батьківщину. Дитинство минуло на Житомирщині(смт. Червоногранітне). Закінчила Житомирський державний університет ім. Івана Франка (2006), Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова (магістратура,2007). Навчаюся в аспірантурі Науково-дослідного інституту українознавства на філософському відділенні. Вірші пишу з дитинства. Поетичні твори, журналістські матеріали та публіцистика друкувалися в альманахах "Зоряні роси", "Вітрила", газетах "Вільне слово", "Прапор", "Християнство", "Євангельська нива". Заміжня. Член церкви «Дім Євангелія» (ВО ЄХБ, Київ)
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
У старинного с чернью киота - Людмила Солма *) ПРИМЕЧАНИЕ в дополнение:
Святые отцы об отчаянии:
"Никогда не будем унывать в скорбях и, увлекаясь своими помыслами, не будем предаваться отчаянию. Но, имея большое терпение, будем питаться надеждой, зная благое Промышление о нас Господа."
http://azbyka.ru/dictionary/14/otchajanie-all.shtml
"Нет ничего равного милости Божией, нет ничего больше ее. Поэтому отчаявшийся сам себя губит." (преп. Иоанн Лествичник)
Проза : Та *церковь* (Часть 9. А ведь я — такой же…). - Сергей Сгибнев Мы достаточно быстро научаемся использовать те или иные стихи из Библии в дебатах с нашими оппонентами. Мы легко и непринужденно вворачиваем нужную фразу в разговоре, а чаще в споре…. Но как же нелегко, порой, использовать заповеди Христа в нашей повседневной жизни!
И как стыдно становится за свои поступки, за свои слова, за свои мысли! За свое фарисейство!
Господи! Будь милостив ко мне грешному!